Творчі роботи учнів

ТЕЗИ

Тема «Вплив пасивного тютюнопаління батьків на кількісні показники крові нащадків»

Роботу виконала Уварова Аліна Дмитрівна; Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №134 Харківської міської ради Харківської області; 8-А клас; м.Харків, Київський район; секція: біологія людини; науковий керівник Ткаченко Вікторія Миколаївна, вчитель біології та хімії Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №134 Харківської міської ради Харківської області, спеціаліст вищої категорії.

Тютюнопаління широко розповсюджено в усьому світові і, зокрема, в Україні. Особливо насторожує популярність цієї шкідливої звички серед молоді та жінок репродуктивного віку. Курець і його оточення перебувають (добровільно чи вимушено) під постійним впливом значних концентрацій небезпечних хімічних речовин. Наукові праці останніх років показали, що куріння як матері, так  і батька є серйозною загрозою для здоров'я і життя майбутньої дитини. Тютюнопаління пригнічує одну із функцій крові – імунну. У зв'язку із ростом числа жінок та чоловіків, які палять, в останній час проблема народження повноцінних здорових нащадків стала особливо актуальною.

Актуальність проблеми і обумовила проведення дослідження.

Метою дослідження було з’ясування хронічної дії тютюнового диму на кількісні показники крові нащадків щурів.

Відповідно до поставленої мети в ході роботи вирішувались наступні задачі: проаналізувати літературні джерела з даної теми; дослідити вплив пасивного тютюнопаління батьків на кількісні показники крові нащадків.

Предмет дослідження: кількісні показники крові нащадків, батьки яких підлягали пасивному тютюнопалінню.

Об'єкт дослідження: нащадки, батьки яких підлягали пасивному тютюнопалінню.

Наукова новизна:  встановлено, що пасивне тютюнопаління батьків негативно впливає на кількісні показники крові нащадків.

Дослідження проводилися на білих щурах та їх нащадках. У роботі дотримувались міжнародних рекомендацій про проведення медико-біологічних досліджень з використання тварин згідно Європейської конвенції.

В ході досліду було сформовано наступні групи: К – контрольна; Б – група, де «палить» лише батько; МБ – група, де «палять» обидва батьки. Експеримент тривав 5 місяців. Статистична обробка отриманих результатів здійснювалася за методом Стьюдента, використовуючи t-критерій.

У крові нащадків, батьки яких підлягали тютюновій інтоксикації, досліджували лейкоцити, еритроцити та гемоглобін. Кількість лейкоцитів після декапітації у нащадків контрольної групи К становила 3,44 ± 0,07 (табл.1). У щуренят груп Б та МБ було відмічено вірогідне їх збільшення (4,84 ± 0,41; 4,43 ± 0,43; р*≤0,01 відповідно). У нащадків групи МБ вірогідно збільшилась кількість еритроцитів (7,14±0,47; р*≤0,01) у порівнянні з нащадками групи К (6,05±0,23). У групі Б цей показник не відрізнявся від контрольної (6,36±0,57). Кількість гемоглобіну вірогідно зменшується у групах Б та МБ (84,24±7,73; р*≤0,01 та 64,01±6,18; р*≤0,01 відповідно) у порівнянні з групою К (105,13±4,55).

На підставі отриманих даних можна зробити висновок, що пасивне тютюнопаління негативно впливає на кількісні показники крові нащадків, викликає певні зсуви еритроцитарного і лейкоцитарного складу периферичної крові.

ТЕЗИ

Тема «Вплив хронічної алкоголізації тварин на постнатальний розвиток нащадків»

Роботу виконала Бардакова Валерія Валеріївна; Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №134 Харківської міської ради Харківської області; 10-А клас; м.Харків, Київський район; Харківське територіальне відділення МАН України; відділення: хіміко-біологічне; секція: біологія людини; науковий керівник Ткаченко Вікторія Миколаївна, вчитель біології та хімії Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №134 Харківської міської ради Харківської області, спеціаліст І категорії.

Серед проблем охорони материнства і дитинства найбільш важливою і вагомою є проблема зловживання алкоголю батьками. З цією проблемою тісно пов’язані висока смертність дітей першого року життя, народження дітей з різними вадами у фізичному і розумовому розвитку.

Актуальність проблеми обумовила вибір теми науково-дослідницької роботи. Метою нашого дослідження було з’ясування хронічної дії алкоголю на постнатальний розвиток нащадків. В ході роботи вирішувались наступні задачі: проаналізувати літературні джерела з даної теми; встановити залежність лактаційної функції від доз вживання алкоголю; дослідити вплив хронічного вживання алкоголю на постнатальний розвиток нащадків.

 Предмет дослідження: динаміка маси тіла та показники фізичного розвитку нащадків, батьки яких підлягали хронічній алкоголізації.

Об’єкт дослідження: фізичний розвиток нащадків, батьки яких підлягали хронічній алкоголізації.

Наукова новизна: встановлено, що тривале вживання алкоголю негативно впливає на лактацію та постнатальний розвиток нащадків і залежить від концентрації вживання алкоголю.

Дослідження проводилися на білих щурах-самках та їх нащадках. У роботі дотримувались міжнародних рекомендацій про проведення медико-біологічних досліджень з використання тварин згідно Європейської конвенції.

Експеримент складався з контрольної групи та 1-ої і 2-ої серій досліджень і тривав 4 місяці. Тварини 1-ої серії експерименту отримували 20%-ний розчин етанолу з розрахунку 1,5г на 1кг маси тіла, 2-ої серії – 3г на 1кг маси тіла. Статистична обробка отриманих результатів здійснювалася за методом Стьюдента, використовуючи t-критерій.

У тварин контрольної групи дитинчата народжувалися живими на 21-24 день. Потворств серед нащадків не відмічалося. У самок-щурів 1-ої серії експерименту, відмічено народження 8 мертвих дитинчат. Потворств серед нащадків не відмічалося. У самок-щурів 2 серії експерименту, народилося 13 мертвих щуренят. У самки №14 народилося 7 мертвих потворних щуренят.

Маса тіла щуренят контрольної групи складала на 5-й день лактації (85,25±5,40)г, щуренят 1-ої серії – (76,40±8,40)г; (Р<0,05), а 2-ої серії – (77,20±7,5)г; (Р<0,05). На 15-й день лактації ця тенденція збереглася.

В контрольній групі відлипання вушок відбулося на 3,5±0,58 день, а в  експериментальних групах – на 5,13±0,90 добу, (Р<0,05); і 6,83±0,75 добу, (Р<0,05) відповідно. Поява волосяного покриву була відмічена у контрольній групі  на 9,25±0,96 добу і на 11,13±0,64 добу (Р<0,05); 12,67±0,82 добу (Р<0,05)  відповідно у 1-ій та 2-ій серій експерименту. Крім цього у нащадків піддослідних груп спостерігалася затримка прозрівання.

 Таким чином, хронічне вживання алкоголю згубно впливає на ріст і розвиток нащадків. Алкоголізація самок-щурів під час вагітності і лактації призводить до зниження кількості секретованого молока, що супроводжується зменшенням маси поносу. На фоні алкоголізації самок у їх нащадків відмічається відхилення у фізичному розвитку: пізні строки прозрівання, відлипання вушок, появи волосяного покриву. Із збільшенням дози вживаного алкоголю зростала кількість мертвонароджених щуренят і щуренят з потворствами.

 

ТЕЗИ

Тема «Вплив хронічної алкоголізації тварин на репродуктивну функцію та материнську поведінку»

Роботу виконала Бардакова Валерія Валеріївна; Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №134 Харківської міської ради Харківської області; 11-А клас; м.Харків, Київський район; Харківське територіальне відділення МАН України; секція: біологія людини; науковий керівник Ткаченко Вікторія Миколаївна, вчитель біології та хімії Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №134 Харківської міської ради Харківської області, спеціаліст вищої категорії.

Серед проблем охорони материнства і дитинства найбільш важливою і вагомою є проблема зловживання алкоголю батьками. З цією проблемою тісно пов’язані висока смертність дітей першого року життя, народження дітей з різними вадами у фізичному і розумовому розвитку.

Актуальність проблеми обумовила вибір теми науково-дослідницької роботи. Метою нашого дослідження було з’ясування хронічної дії алкоголю на репродуктивну функцію та материнську поведінку. В ході роботи вирішувались наступні задачі: проаналізувати літературні джерела з даної теми, встановити залежність тривалості естрального циклу від доз вживання алкоголю, дослідити вплив хронічного вживання алкоголю на материнську поведінку.

Предмет дослідження: естральний цикл та материнська поведінка.

Об’єкт дослідження: тривалість естрального циклу та форми материнської поведінки тварин, які підлягали хронічній алкоголізації.

Наукова новизна: встановлено, що тривале вживання алкоголю негативно впливає на материнську поведінку та викликає порушення естрального циклу.

Дослідження проводилися на білих щурах-самках та їх нащадках. У роботі дотримувались міжнародних рекомендацій про проведення медико-біологічних досліджень з використання тварин згідно Європейської конвенції.

Експеримент складався з контрольної групи та 1-ої і 2-ої серій досліджень і тривав 4 місяці. Тварини 1-ої серії експерименту отримували 20%-ний розчин етанолу з розрахунку 1,5г на 1кг маси тіла, 2-ої серії – 3г на 1кг маси тіла. Статистична обробка отриманих результатів здійснювалася за методом Стьюдента, використовуючи t-критерій.

У контрольних тварин впродовж експериментального періоду тривалість і фазова структура естрального циклу практично не змінилась. У щурів 1-ої серії експерименту вихідна тривалість циклу складала (5,03±0,07) доби і достовірно не змінилась впродовж всього експерименту (4,92±0,12). Фазова структура циклу у цих тварин мала тенденцію до зменшення довготи міжтічкового періоду (з 3,25±0,14 днів до 2,95±0,13 днів; Р>0,05) за рахунок зменшення стадії спокою. У тварин 2-ої серії експерименту було відмічено тенденцію до збільшення естрального циклу з 5,4±0,19 днів до 5,8±0,26 днів. Фазова структура характеризувалася збільшенням довготи тічки в основному за рахунок збільшення тривалості еструса з 1,08±0,05 дня до 1,33±0,09 дня, хоча ці відмінності були недостовірними. В обох групах відмічалося збільшення довготи еструса, домінування еструса над діеструсом за певний проміжок часу.

Для вивчення материнської поведінки в контрольній і піддослідних групах використовували тест зворотнього збирання дитинчат та спостерігали за поведінкою годування щуренят. Середній бал поведінки годування в контрольній групі склав – 2, в піддослідних групах – 1 і 0 балів відповідно. Оцінка тесту зворотнього збирання дитинчат показала, що самки контрольної групи збирали своїх дитинчат в гніздо за 45с, самки 1-ої серії та 2-ої серії експерименту -  за 1хв та1хв 20с відповідно.

Таким чином, хронічне вживання алкоголю згубно впливає на материнську поведінку та викликає порушення естрального циклу.