Методична скарбничка

Використання нестандартних уроків - метод успішного досягнення результатів при вивченні біології.

Для успішного досягнення результатів при вивченні біології часто застосовую нестандартні уроки. Вони дозволяють учням розкритися набагато більше, ніж на звичайних стандартних.

Уроки, засновані на формах практичної діяльності

1. Урок-дослідження, наприклад, «Дослідження різних видів пам’яті», 9 клас, під час якого учні досліджують свою логічно-смислову та чуттєво-образну пам’ять.
2. Урок-винахід, наприклад, «Клітинна будова рослин», 6 клас, на якому учні повертають колесо історії у ХVІІ ст.. і опрацьовують відкриття збільшувального приладу – мікроскопа та значення даного винаходу для подальшого вивчення мікросвіту.
3. Урок–виставка, наприклад, «Двостулкові молюски, їх різноманітність», 7 клас, на якому учні створюють виставкову залу, де представлені різноманітні представники двостулкових молюсків.
4. Урок-слідство, наприклад, «Тип Плоскі черви. Особливості процесів життєдіяльності», 8 клас, де учні проводять слідство, як людина може заразитися паразитичними формами плоских червів і до яких наслідків це призведе.

Уроки, що нагадують публічні форми спілкування

1. Урок-прес-конференція, наприклад, «Нейрогуморальна регуляція дихання. Профілактика захворювань органів дихання», 9 клас, який побудований у вигляді обговорення попередження захворювань органів дихання із присутністю фізіологів, лікарів, екологів.
2. Урок-аукціон, наприклад, «Різноманітність хвойних рослин», 7 клас, де учні розглядають різноманітність хвойних планети та аукціон картин відомих художників, на яких зображені хвойні рослини.
3. Урок-панорама; наприклад, «Загальна характеристика вищих спорових рослин» 7 клас де були представлені види мохоподібних, хвощеподібних, плауноподібних т папоротеподібних рослин у вигляді масштабної панорами на місцевості.
5. Урок-інтерв'ю, наприклад, «Екологічні групи рослин», 6 клас, на якому учні брали інтерв’ю у рослин різних екологічних груп про умови у яких ті росли та заходи по збереженню видового розмаїття (звичайно, рослинами були учні за бажанням).
6. Урок-репортаж, наприклад, «Сезонні явища у житті птахів. Перельоти птахів», 7 клас, де учні від імені різних перелітних птахів ведуть репортажі про зміни життя в різні сезони.

7. Урок-«жива газета», наприклад, «Листок – бічна частина пагона. Будова і різноманітність листків», 6 клас, під час якого учні розглядають різноманітні форми листкових пластинок, неначе читають все в  газеті, так як знаючи будову листків, можна «прочитати» як живе чи жила рослина.
8. Урок-природничий журнал, наприклад, «Різноманітність комах», 7 клас для проведення якого готується багато карток із зображенням комах різних рядів, за допомогою яких вивчається їхня різноманітність, а при систематизації знань учні складають із карток «міні-журнали», поєднуючи комах згідно рядів, до яких вони належать.

Уроки, що спираються на фантазію

1. Урок-казка; наприклад, «Будова крові. Формені елементи крові», 9 клас, під час якого учні здійснюють віртуальний рух клітин крові по судинах у вигляді еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів, які казково розповідають про свої функції.
2. Урок-сюрприз; наприклад, «Значення водоростей у природі та житті людини», 6 клас в результаті якого, розглянувши роль водоростей, учні отримують сюрпризи у вигляді солодощів: шоколадних цукерок, мармеладу та  морозива, у виготовленні яких використовувалась сировина із водоростей. 
3. Урок-подорож; наприклад, «Одномембранні органели клітини», 10 клас коли учні «подорожують» по клітині, перескакуючи із органели на органелу, вивчаючи будову та функції кожної з них.

Уроки у формі змагань та ігор

1. Урок-конкурс; наприклад, «Характеристика тканин», 9 клас, під час якого учні, працюючи в групах, вивчаючи будову і функції тканин людини, характеризують їх так, неначе це конкурс, в результаті якого перемагає група, яка дасть вичерпну відповідь.
2. Урок-естафета; наприклад, «Клас Кісткові риби. Загальна характеристика класу, особливості процесів життєдіяльності», 8 клас, під час якого учні вивчаючи кісткові риби, передають із рук в руки муляж риби, неначе естафетну паличку, розповідаючи цікаву інформацію про них.
3. Урок-дуель; наприклад, «Будова клітин прокаріотів і еукаріотів», 10 клас коли учні, поділившись на дві групи, характеризують подібності та відмінності клітин прокаріотів та еукаріотів, як на дуелі, «вбиваючи» один одного все новими і новими знаннями.
4. Урок-кросворд; наприклад, «Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини» 6 клас, у ході якого учні розгадують декілька кросвордів різних типів.
5. Урок-вікторина. наприклад, «Клас Дводольні», 6 клас на якому учні задають жартівливі або просто цікаві запитання про квіткові рослини, які ростуть на планеті.

Інтегровані уроки

Уроки, на яких використовуються знання з інших шкільних дисциплін та різноманітних галузей народного господарства. Наприклад, «Види м’язів. Механізм м’язового скорочення. Сила м’язів» 9 клас, для вивчення чого необхідні знання із фізики, хімії, історії.

Уроки з елементами історизму

1. Урок про вчених, наприклад, «Історія вивчення клітини», 10 клас, на якому у хронологічному порядку розглядається вклад вчених світу у вивченні клітини. 
2. Урок-історичний огляд, наприклад, «Короткий нарис з історії розвитку біологічної науки», 10 клас.
3. Урок – портрет. наприклад, «Г.Мендель. закони успадкування», 11 клас, на якому дається біологічний портрет Грегора Менделя. .

Трансформовані традиційні уроки

1. Урок-лекція-парадокс; наприклад, «Адаптації як результат еволюційного процесу», 11 клас де учні, слухаючи лекцію про різноманітні пристосування у рослинному і тваринному світі, які на погляд учнів не повністю мали логічне пояснення.
2. Урок-парне опитування, наприклад, «Будова і функції скелетних м’язів», 9 клас під час якого учні попарно (один запитує – інший відповідає, потім навпаки) характеризують групи м’язів людини, які прикріплені до кісток і завдяки яким здійснюються різноманітні рухи людини в просторі
3. Урок-експрес-опитування, наприклад, «Характеристика класів і окремих родин», 7 клас, на якому кожен ряд учнів у класі відповідає на численні запитання короткими відповідями.

 Рівень активності учнів на уроках залежить від використання на уроках методів, методичних прийомів і засобів навчання. Вибір методів, прийомів і засобів навчання, що підвищують ефективність навчальної діяльності школярів є однією з найважливіших вимог до уроку біології. Все це дає можливість у міру оволодіння біологічними поняттями створити необхідну базу для їх подальшого використання, озброєння школярів навчальними вміннями, включити їх в пізнавальну діяльність.

Використання міжпредметних зв’язків при вивченні біології.

 

Використання міжпредметних зв’язків дає можливість об’єднати програмовий матеріал у вигляді стрункої системи знань, творчо підійти до виконання тих завдань, які потребують знань з інших предметів, розглядати природні явища під іншим кутом зору, тобто з погляду інших предметів, повніше і глибше розкрити зв’язки між хімією, фізикою, географією, суспільствознавчими предметами, тобто забезпечити підпорядкування окремого загальному. Міжпредметні зв’язки я використовую на багатьох етапах уроків: актуалізації знань, вивченні та сприйманні нового матеріалу, систематизації та узагальненні знань, як на окремих уроках так і на інтегрованих і, звичайно, на бінарних уроках, так як вивчення біології дає можливість використовувати міжпредметні зв’язки майже із усіх шкільних дисциплін. 

Як рекомендує методика вивчення біології, я їх розділяю на внутрішньоциклові (між предметами природничого циклу) та міжциклові (між іншими науками).

Внутрішньоциклові: географія, фізика, хімія, основи здоров*я.

  У свою чергу міжпредметні зв’язки виконують у навчанні біології декілька функцій: 

- методологічну, яка виражається у формуванні сучасних уявлень учнів про цілісність та розвиток природи, засвоєння ними системного підходу до об’єктів живої природи (клітина, організм, біогеоценоз, біосфера) як відкритих саморегулюючих систем;
- освітню, що складає формування системи знань про природу у більш повному та глибокому її розумінні;

- розвиваючу, яка відображає роль міжпредметних зв’язків у розвитку системного та творчого мислення, у розвитку умінь аналізувати та узагальнювати знання;
- виховну, яка відображається у необхідності встановлення міжпредметних зв’язків при здійсненні екологічного виховання, патріотичного, трудового, статевого, морального, естетичного …

- конструктивну, що полягає у вдосконаленні організації навчально-виховного процесу, у співпраці учителів інших предметів.

За основними компонентами навчального процесу міжпредметні зв’язки поділяють на змістово-інформаційні та організаційно-методичні. До змістово-інформаційних належать: 

- фактичні – зв’язки загальних фактів;

- понятійні – взаємозв’язки понять;

- теоретичні – розвиток основних положень теорій та вчень;

- філософські – конкретизація та узагальнення категорій та законів діалектики;

- ідеологічні – розкриття виховних аспектів.

Міжпредметні зв’язки я поділяю на хронологічні, які використовуються по мірі вивчення певних тем та на зв’язки загальнопредметних умінь: пізнавальні, оцінюючі, прикладні. Крім цього мої міжпредметні зв’язки є епізодичними, систематичними, односторонніми (біологія-хімія), двосторонніми (біологія-хімія-біологія); багатосторонніми (біологія-фізика-географія-біологія-історія-трудове навчання-біологія)

Використання міжпредметних зв’язків поглиблюють і розширюють світоглядні уявлення учнів про принцип матеріальної єдності світу. Також підпорядковують конкретні знання з різних предметів у єдину систему знань як найвищий ступінь узагальненості та міцності. Вони певною мірою допомагають у професійній орієнтації учнів та сприяють росту професійної якості та майстерності самого вчителя.

Використання елементів українознавства на уроках біології.

Звертаючись до завдань шкільного предмету БІОЛОГІЯ ми бачимо, що одним з них є :
“ Формування емоційно-ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних цінностей. “
А найпершими духовними цінностями нашого українського народу є : 
- народні традиції; 
- звичаї; 
- національно-етнічна обрядовість;
- шанобливе ставлення до культури та спадщини.
Основні положення національного виховання та національної школи націлюють на широке відображення і глибоке вивчення святинь свого народу, пам´яток культури і природи. У навчальному і виховному процесі на уроках біології знаходять відображення традиції, звичаї, народна медицина, ботаніка, зоологія, землезнавство, метеорологія, духовна і матеріальна культура українського народу, При вивченні розділів “Рослини” та “Тварини” можна у певній мірі забезпечити ці основні напрямки і виховного, і навчального процесів.
З моменту виникнення життя, людство пізнавало оточуючий світ, свою ОЙКУМЕНУ двома шляхами: 
- науковим - силами вчених людей;
- всенародним - надбаннями народу.
Біологія – багатогалузева наука. Вона представлена комплексом різноманітних розділів. Ці розділи виникали не одночасно, а в певній послідовності. Виникнення того чи іншого розділу залежало від етапу історичного розвитку людини і суспільства. Задовго до того як виникала наукова дисципліна, вже існували народні знання. Наприклад, наука про рослин БОТАНІКА виникла на основі народної ботаніки, а “батьком ботаніки” вважають старогрецького філософа і природознавця – ТЕОФРАСТА. Він вперше зробив спробу систематизувати накопичені людьми знання про рослин. З давніх-давен люди мали безпомилково відрізняти отруйні рослини від їстівних, знаходити і використовувати лікарські трави, використовувати деякі рослини як будівельний матеріал. 
Перші флористичні відомості передавались із покоління в покоління усним і фольклорним шляхом. Це були розповіді про народний агрокалендар, народний прогностик, лікарські рослини... Крім розповідей ще були легенди, перекази, повір´я, загадки, прислів´я, ігри... 
“Батьком зоології” вважають геніального філософа і природодослідника древньої Греції – АРІСТОТЕЛЯ. Існування людини з первісних часів цілком залежало від знань оточуючої природи. Тварини були для людей їжею, одягом, друзями і небезпечними ворогами. Це дозволяло їм уникати небезпечних зустрічей з хижаками, отруйними видами павуків, комах, земноводних, плазунів... Набуті знання про тварин передавались наступним поколінням із уст в уста за допомогою розповідей, ритуальних танців, народних прикмет, хліборобського календаря, легенд, переказів, казок, повір´їв, замовлянь, прозивалок, лічилок, звуконаслідувань...
На сьогодні народна ботаніка та народна зоологія без сумніву, відіграють важливу роль у вихованні дітей, емоційному підсиленні наукових біологічних понять.

Інтерактивні вправи на уроках біології - особливий елемент логічно-креативного навчання.

Розвиток і вдосконалення біології та всіх її численних галузей на сучасному етапі, підвищення ступеня складності біологічних знань  ставлять для зацікавленого у своїй роботі вчителя численні проблеми. Під час переходу до інтерактивних форм навчання в біології змінюється насамперед ставлення дітей до предмета, приводиться в дію основний закон засвоєння знань: сприйняття – осмислення – запам’ятовування  - практичне застосування. Ефективність засвоєння знань залежить від активності учасників процесу навчання. Цей принцип найкраще спрацьовує при введенні інтерактивних форм навчання на уроках біології. Адже коли учень не просто прослуховує матеріал, а й сам активно працює – намагається знайти логічне пояснення того чи іншого явища і пояснити своєму товаришу свою точку зору  - ось це і є найголовніша мета інтерактивного навчання. Набагато важливіше навчити учнів мислити, аналізувати, робити висновки, ніж просто розповісти їм новий матеріал.
Інтерактивне  навчання – це навчання, занурене у спілкування між учасниками навчально-виховного процесу, в основі якого лежать  принципи  особистісно-орієнтованого навчання, безпосередньої участі кожного як шукача шляхів і засобів розв’язання проблем. Інтерактивні технології потребують застосування учнями складних умінь і навичок: дискутувати, висловлювати свою позицію, працювати в групі тощо. В інтерактивному навчанні найчастіше використовуються методи презентації, демонстрації, зворотного зв’язку, обговорення в малих групах, планування подальших дій.
Найважливіша особливість інтерактивного навчання в тому, що процес навчання відбувається в груповій спільній діяльності. Група по відношенню до кожного її члена є мікрокосмосом (суспільством у мініатюрі), який відбиває весь зовнішній світ. Педагогічні основи групової роботи є зовнішні і внутрішні. До зовнішніх належать:
- постановка загальних завдань групової роботи;
- організація навчального середовища;
- знайомство з правилами співпраці;
- розробка критеріїв оцінювання, які закріплюють інтерактивні вміння і навички.
До внутрішніх належать:
- формування готовності до інтерактивного навчання;
- розвиток навичок взаємодії в навчально-виховних ситуаціях;
- підвищення пізнавальної активності;
- формування колективу.
 Групова форма навчання дозволяє вирішувати одночасно три основні завдання:
• конкретно – пізнавальне, що пов’язане з навчальною ситуацією;
• комунікативно – розвивальне, у процесі розв’язання якого виробляються основні навички спілкування ;
 У групі інтерактивного навчання реалізуються дві основні функції:
• розв’язання поставлених завдань;
• надання підтримки під час спільної роботи.
 Навчальна взаємодія буде результативною й ефективною в тому випадку, якщо вона реалізує обидві функції в рівній мірі.
В результаті аналізу інтерактивних методів я прийшла до висновку,  що необхідно якомога частіше використовувати різні інтерактивні вправи як під час вивчення нового матеріалу, так і при його закріпленні чи повторенні. Окремі теми курсу біології дають можливість провести урок у формі циклу інтерактивних вправ. Іноді на окремих етапах уроку використовуються різні інтерактивні вправи. Найбільш цікавими та використовуваними є наступні: мозковий штурм,  дискусія,  криголам, метод прес, капелюх скарг і пропозицій, капелюшна дискусія «за» і «проти»,  акваріум, аукціон ідей, активізуюча вікторина, точка опори, метод спроб і помилок,  експрес-тест, робота в парах або групах, знайди помилку, хрестики-нулики. Ось деякі з них.
      Вправа «Мозковий штурм» використовується майже на всіх уроках біології при вивченні нового матеріалу або для його закріплення. Перед учнями ставиться проблемне запитання і пропонується знайти відповідь, узагальнити вивчене. Потім виконане завдання обговорюється, систематизується, удосконалюється. Наприклад, під час вивчення теми «Захворювання органів дихання та їх профілактика» у 9 класі мозковим штурмом вирішується проблема: як діють складові тютюнового диму на органи дихання? Під час виконання завдання учні розподіляються на групи по 5-6 чоловік і працюють з енциклопедіями, довідниками, науково-популярною та додатковою літературою. Працюючи в групі вони знайомлять з інформацією товаришів і готують виступ відповідно до отриманого завдання.
Вправа «Капелюшна дискусія «за» і «проти» - досить проста і цікава для учнів, під час виконання якої практично кожен учень за досить короткий час повинен висловити власну думку з тієї чи іншої проблеми. При цьому можна поставити безліч цікавих для учнів питань, давши їм 2 капелюха, на яких закріплені слова «за» і «проти» і дозволити кожному бажаючому висловитися. Наприклад, під час вивчення теми «Еритроцити. Переливання крові» учні висловлюють думки щодо сумісності груп крові та утворення реакції аглютинації. А при вивченні вищої нервової діяльності учні з’ясовують, чи можна стверджувати, що людина народжується талановитою?
    Вправа «Активізуюча вікторина» використовується мною як при повторенні матеріалу, так и при його закріпленні. Наприклад, при повторенні матеріалу «Зоровий аналізатор» даю учням перелік різних тверджень, серед яких вірними є лише деякі. Наприклад,
1. Сенсорні системи – це аналізатори
2. Первинний аналіз інформації здійснюється в рецепторах
3. Нервові імпульси утворюються в нервах
4. Зовнішня оболонка ока  -  райдужна
5. Найбільша заломлююча  сила – у рогівки
6. Кришталик здатний до акомодації
7. Зорові рецептори розташовані на сітківці
11. В сітківці є 3 види колбочок
12. Зорова зона кори знаходиться в потиличній частині кори.
Досить часто активізую знання учнів із попередніх тем даючи запитання, на які вони дають однослівну відповідь «так» або «ні». Таких запитань за 5 хвилин можна задати безліч.
     Метод спроб і помилок дозволяє учням дійти правильного висновку, коли я лише направляю їх думки та припущення у  вірному напрямку. Приймаються різні припущення та докази, але відбираються лише близькі до вірної відповіді і обговорення продовжується далі, поки хтось з учнів не висловить правильну думку, або не надасть  вичерпних доказів з проблеми, яка розглядалася. Це дає змогу учневі відчути себе розумним і піднімає його авторитет у колективі.
     Вправа «Експрес – тест» використовується, в основному, на закріплення знань, їх узагальнення та систематизацію. Для цієї вправи підбираються досить прості тестові запитання, на які даються лише дві  відповіді, одна з яких є вірною. Наприклад, підсумок теми «Будова скелету людини»:
1) Лопатка належить до кісток: плоских чи трубчастих.
2)  Атлант – це шийний хребець: перший чи другий.
3) Зап'ясток – це: кістки кисті чи кістки стопи.
4) ……………………………………….
 Інколи завдання вправ можуть стосуватися термінів, які вивчалися на уроках. Наприклад, при закріпленні теми «Запилення у квіткових рослин» використовується визначення термінів:
  1. Запилення – це:
 а) перенесення пилку з однієї квітки на іншу
 в) перенесення пилку  з тичинки на приймочку маточки
     2. Самозапилення – це:
 а) перенесення пилку  з тичинки на приймочку маточки
 в) перенесення пилку  з тичинки на приймочку маточки однієї і тієї ж квітки
  3. Перехресне запилення – це:
 а) перенесення пилку  з тичинки на приймочку маточки однієї і тієї ж квітки
 в) перенесення пилку  з тичинки на приймочку маточки іншої квітки.
 Такі питання допоможуть учням швидше зорієнтуватися у новій термінології і закріпити отримані на уроці знання.
Вправа «Точка опори» маже мати досить різноманітні завдання для актуалізації опорних знань учнів з певної теми  чи проблеми, яка розглядається. Це можуть бути і запитання,  і тестові завдання, і загадки, і кросворди. Під час її проведення необхідно пам’ятати головне: всі запитання повинні бути продумані так, щоб допомогти учням засвоїти новий матеріал і пов’язати його з життям чи з попередніми темами.
 За умілого використання інтерактивних методик вони знімають нервове навантаження,  дають змогу змінювати форми діяльності, зосереджуватися на вузлових проблемах, які потребують повсякденної уваги, створює оптимальні умови для розкриття індивідуальних особливостей кожного учня, успішного здійснення диференційованого підходу в навчанні. Активна участь усіх учнів у виконанні інтерактивних вправ сприяє  формуванню активної життєвої позиції учня. Використання сучасних методів навчання дозволяє формувати і розвивати креативно мислячу особистість, яка зможе розв’язувати проблеми, що виникають у житті кожної людини.

Формування в учнів компетентнісного ставлення до свого здоров’я на уроках біології.

 

Моє педагогічне кредо уже тривалий час залишається таким: «Даючи знання – не відбирай здоров’я». Проблема збереження здоров’я наших учнів була і залишається актуальною. А на сьогоднішній день все менше залишається дітей, які навчаються і закінчують школу здоровими. Тому важливою складовою навчально-виховного процесу в школі є формування мотивації до збереження і зміцнення здоров’я. 
На уроках біології я ставлю за мету давати учням теоретичні знання про здоров’я та його складові частини, як воно закладається у людини з самого народження, як зберігається і руйнується. Намагаюсь розкрити учням, що здоров’я – поняття багатопланове і містить у собі не лише фізичну складову, а й психічну, і соціальну, і духовну. Учні в основному цінують фізичне здоров’я, тобто злагоджене функціонування окремих органів і всіх систем органів. Старшокласники ще розуміють, що психічне здоров’я не менш важливе, ніж фізичне. Розкриваю учням те, що саме психічне здоров’я складається із емоційної частини, до якої входять самоповага, гарний настрій, здатність розуміти почуття інших та розумової частини, що включає здатність одержувати й аналізувати інформацію та уміння використовувати цю інформацію у повсякденному житті. Багатьма дослідженнями доведено, що психічне здоров’я – це запорука особистого успіху. До важливості цих складових необхідно додати ще духовне здоров’я – формування цінностей у житті. Вивчаючи кожну тему розділів біології рослин, тварин, людини та загальної біології знаходжу час, щоб звернути увагу учнів на бережливе ставлення до свого організму і оточуючих людей.

Виходячи з цього:

- створюю у кабінеті біології комфортну атмосферу, адже проводити уроки у класі, де все на своєму місці і немає нічого зайвого – це важлива складова досягнення успіху у навчанні;
- допомагаю створити емоційний комфорт та ситуацію успіху, що є профілактичним способом запобігання психічного травматизму, стресу, неврозу;

- не дозволяю принижувати учнів, тому що на сьогоднішній день за статистикою психіка дітей порушена, і у дитини, яка відчуватиме приниження, буде викликатися агресія до вчителя та його предмету, а потім до когось або чогось іншого і в цілому складеться стереотип, що все виправити можна лише використовуючи приниження чи образи;
- враховую індивідуальні стилі навчання, майже, кожного учня класу, тобто тип темпераменту, ліво- чи правопівкульність, кінестетику, що допомагає мені встановити на що здатен у навчанні той або інший учень;

- забезпечую на уроках рухову активність, що сприяє профілактиці стомлення мозку (кисневому голодуванню), тобто мої учні ніколи не сидять за партами так, що їм не можна і поворухнутись, а це підвищує ефективність їхньої розумової і пізнавальної діяльності;
- забезпечую таку атмосферу, щоб учні не боялися вчителя, інакше вони не можуть сконцентрувати увагу, не можуть запам’ятати необхідного, тому що стрес ніколи не буває продуктивним і здоровим явищем;

- при вивченні ботаніки та зоології часто пропоную учням перевтілитися у якусь рослину чи тварину,тобто зайняти іншу нішу життя на планеті, що сприяє розвитку уяви, емоцій, відповідального ставлення до всього живого, чим активізується пізнавальна активність і формується психічне і духовне здоров’я; перевтілення носить назву імаготерапія;
- на уроках біології людини, вивчаючи системи органів, пропагую: важливість здорового способу життя, необхідність профілактики захворювань, значення вірного харчування, дотримання режиму сну та бадьорості, важливість загартування, боротьба з шкідливими для здоров’я факторами і, звичайно, дотримання сексуальної поведінки, що впливає на функціонування репродуктивної системи, яка є запорукою майбутнього здорового сімейного життя;

- використовую технології толерантного спілкування, які сприяють зниженню неприязні, розвитку емпатії та комунікативних здібностей, що необхідно для зміцнення психічного здоров’я;
- використовую різні види мистецтва, що важливо для профілактики емоційного напруження, а учні цим можуть розкритися і показати свій внутрішній світ, що сприяє зміцненню духовного здоров’я;

- використовую релаксопедичний метод, що включає в себе психологічне розвантаження, наприклад, сміхотерапію, яка створює бадьорий та життєрадісний тонус;
- використання рефлексії на уроках фіксує власне ставлення кожного до уроку і виховує стійку соціальну позицію, тому я намагаюсь, щоб учні у більшості випадків ішли з уроків біології задоволеними почутим, побаченим та реалізувавши себе: «успіх породжує успіх, а невдача – невдачу»;

- мені ніколи не бракує добрих і щедрих слів моїм учням, і ще …, за тривалий час спілкування з ними, я зрозуміла, що контакт з учнями, і результативність нашої роботи можливі у більшій мірі лише тоді, коли називати всіх по імені, а не по прізвищу.

Я вважаю, що такі методи сприяють формуванню у школярів компетентнісного ставлення до свого здоров’я, а на сьогоднішній день здоров’язберігаючі компетентності пов’язані з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах. 
А ще компетентнісне ставлення до здоров’я перекликається із таким завданням курсу біологічної науки як: формування емоційно-ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних цінностей. 

Крім цього звертаюсь до рекомендацій, які були вироблені роками:

- Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.

- Якщо дитину часто висміювати - вона стає замкнутою.

- Якщо дитині постійно докоряти - вона починає жити з почуттям провини.

- Якщо дитину підбадьорювати - вона починає вірити в себе.

- Якщо дитину хвалити - вона вчиться бути вдячною.

- Якщо дитину підтримувати - вона вчиться цінувати себе.

- Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Висновок із сказаного такий: керуючись такими методами у викладанні біології формується в учнів компетентнісне ставлення до особистого здоров’я як найважливішої ланки повноцінного життя людини.